1. Діти – основа сім’ї. У процесі виховання враховуйте індивідуальні особливості розвитку дитини.

2. Не ображайте, не бийте, не принижуйте дитину. Пам’ятайте, навчання – це радість (негативні емоції не сприяють засвоєнню матеріалу, вбивають бажання вчитися). Криком ви нічого не зміните.

 1. Тільки правда! Не придумуйте казок про лелек і капусту, якщо хочете зберегти довіру у відносинах з дитиною, і якщо не хочете, щоб малюк згодом почав шукати інформацію з інших джерел (вулиця, Інтернет…) Єдина правильна відповідь:«Я тебе народила», або «Ми з татом тебе народили».

2. Відповідайте мовою, зрозумілою дитині (залежно від віку). 3-річному малюку скажіть «Я тебе народила», «Ти жив у

1.  Пам’ятайте, забороняти можна тільки дії дитини, а не почуття, не емоції. Не можна злитися, не можна плакати або боятися – все це нездійсненні заборони. Дитина, як і будь-який дорослий, має право на почуття. Інша справа як ці почуття проявляти. Краще покажіть, яким прийнятним способом можна висловити свій гнів, роздратування, що зробити зі страхом і т.п.

2.  Уникайте заборон. Величезна кількість «не можна» є 

1. Намагаєтесь якомога рідше вживати слово «НІ». Говоріть тільки тоді, коли це дійсно необхідно (дитина схопила ніж, підійшла на прогулянці до відкритого каналізаційного люка), тобто коли це щось таке, що може зашкодити здоров’ю її або оточуючих її людей.

Коли Ви багато чого дозволяєте робити, дитина менше разів вступає в протест (адже пізнавати світ – це одна з її основних потреб), а отже і більшості істерик можна уникнути. 

“Не дам!” – Кричить ваш малюк на майданчику, якщо хтось намагається взяти його іграшки. А вас вже мучать сумніви, чи не жадібним він росте … Ці поради для вас, батьки, чиї діти не хочуть ділитися іграшками з іншими дітьми, або відбирають іграшки у дітей без їх дозволу!

1. Ніколи не називайте дитину жадібною, інакше вона незабаром такою і стане! 

Енурез у дітей – досить поширений привід звернення батьків до психолога. Причин у цього стану багато, і перш ніж припускати виключно психологічні проблеми у дитини, потрібно обстеження у цілого спектра фахівців: педіатр, уролог, нефролог, психіатр, невролог, нейропсихолог, отоларинголог, ендокринолог. Якщо вони виключають всі можливі захворювання, здатні викликати енурез – то в справу вступає дитячий психолог або психотерапевт.

Розлучення батьків — це сильний стрес для дитини. Це зміна світу, в якому вона живе. Але досить часто трапляються ситуації, коли розлучення неможливо уникнути. Як дитині пережити його? Як допомогти малюку? Перш за все потрібно уникнути типових помилок. Відсутність їх — це вже півшляху до успішного і більш-менш спокійного проходження дитиною цього етапу її життя.

Не розлучатися заради дитини. Це найперша помилка батьків, котрі стоять на порозі розлучення. Так, дійсно,