Не починайте серйозних розмов зі слів «палити - здоров'ю шкодити», «ти ще не доріс» та ін. Цим ви заздалегідь забезпечите собі провал у досягненні результату. Будуйте фразу так, щоб дитина зрозуміла, що її ставлять на один щабель з дорослою людиною.

• знайте свої межі. Не бійтеся просити про допомогу. Від вас ніхто не очікує, щоб ви були фахівцем з проблеми гіперактивності – для цього є спеціалісти;
• запитайте дитину, як їй можна допомогти. У цих дітей часто дуже розвинена інтуїція. Якщо ви їх запитайте, вони зможуть розповісти вам, що і як може допомогти їм вчитися краще. Спробуйте поговорити з дитиною індивідуально;

• поясніть, чому дитина отримує особливу увагу, підкресліть, що це норма, щоб учня не дражнили в класі;

1.  Ставте перед дитиною вимоги, адекватні її віковим та індивідуальній особливостям.

2.  Уникайте прямих докорів, аргументуйте зауваження, застосовуйте їх у тактовній формі.

3. Скеровуйте діяльність дитини на досягнення успіху в певній сфері, діяльності (малювання, гра, допомога в підготовці до занять тощо).

1. Пам'ятайте, що кожна дитина - неповторна індивідуальність, у неї формуються тільки їй властиві особливості мотиваційно - потребнісної сфери, самооцінки і домагання; з'являються схильності і інтереси, форми поведінки і переживання, а також те особливе поєднання всіх властивостей, рис, сторін її особистості, що становить її індивідуальний вигляд.

2. Враховуйте вікові особливості дітей.

1.Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.

2.Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.

3.Дотримуйтеся доброзичливого тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний

Буремні події останніх місяців показали значення і велику цінність окремої особистості, її роль у суспільно-історичних змінах. Одночасно стала очевидною необхідність соціально-психологічного захисту і психологічної допомоги як окремим людям, так і цілим соціальним групам. У цілому на сьогоднішній день ситуація ускладнена тим, що

1.Під час уроків краще обмежити до мінімуму фактори, що відволікають. Вибір місця за партою для гіперактивного учня-в центрі класу навпроти дошки і недалеко від столу вчителя.

2.Для того, щоб краще утримати увагу дитини в процесі виконання завдання на уроці, вчитель може скористатися простими прийомами: підійти ближче до парти цього школяра, або доторкнутися до плеча дитини, чи за допомогою спеціального жесту вказати на необхідність виконання завдання.